preloader
+380 (67) 620 25 00 Обратный звонок
ru

(UA) Аварійне освітлення – все, що варто знати

11 сентября 2019

(UA)

Аварійне освітлення належить до категорії обов’язкових для усіх великих адміністративних, виробничих, комерційних, розважальних, освітніх об’єктів та установ охорони здоров’я. Воно складається з декількох десятків покажчиків та світильників, які допомагають людям зорієнтуватися у просторі при виникненні надзвичайної ситуації, знайти вихід та вибратися з задимленого приміщення. У звичайних ситуаціях подібне обладнання малопомітне, однак воно постійно несе свою відповідальну службу.

28 лютого 2019 року вступили в дію оновлені державні будівельні норми щодо природного та штучного освітлення (ДБН В.2.5-28:2018 «Природне і штучне освітлення»). Згідно з ними, Аварійне освітлення поділяється на:

Евакуаційне та Резервне

Евакуаційне освітлення підрозділяється на: освітлення шляхів евакуації, антипанічне освіт­лення і освітлення зон підвищеної небезпеки.

— Аварійне освітлення підключається до джерела живлення, не залежного від джерела живлення робочого освітлення.
— Індекс кольоропередавання Еа застосовуваних джерел світла для аварійного освітлення повинен бути не менше ніж 40.
— Евакуаційне освітлення повинно забезпечувати безпечний вихід людей з приміщення в разі надзвичайної події, наприклад, відмова робочого освітлення, пожежа тощо.
— Освітлення шляхів евакуації має забезпечувати створення прийнятних візуальних умов для евакуації людей з будівлі, а для місць виконання робіт зовні будівлі — у безпечне місце, створюючи при цьому умови для надійного виявлення засобів безпеки і обладнання для пожежо­гасіння.

Освітлення шляхів евакуації має забезпечувати протягом не менше 1 год.:

— 50 % нормованої освітленості через 5 с після порушення живлення робочого освітлення;
— 100 % нормованої освітленості через 60 с.

Освітлення шляхів евакуації в приміщеннях або місцях виконання робіт поза будинками має бути:
— перед кожним евакуаційним виходом;
— в коридорах і проходах по шляхах евакуації;
— в місцях зміни (перепаду) рівня підлоги або покриття;
— на сходах кожен марш повинен бути освітлений прямим світлом, особливо верхня і нижня сходинки;
— в зоні кожної зміни напрямку шляху;
— на перетині проходів і коридорів;
— перед кожним пунктом медичної допомоги;
— в місцях розміщення засобів екстреного зв’язку;
— в місцях розміщення первинних засобів пожежогасіння;
— в місцях розміщення плану евакуації;
— зовні перед кожним кінцевим виходом з будівлі.

— Антипанічне освітлення (освітлення площ приміщень розміром більше 60 м2, в яких може бути ЗО та більше людей) має забезпечувати прийнятні візуальні умови для запобігання паніки, безпечного руху людей в напрямку шляхів евакуації і видимість будь-яких перешкод заввишки до 2 м над площиною руху людей.

Антипанічне освітлення має забезпечувати протягом не менше 1 год:
— 50 % нормованої освітленості через 5 с після порушення живлення робочого освітлення;
— 100 % нормованої освітленості через 60 с.
— Освітлення зон, де здійснюються операції з високим рівнем ризику, має забезпечувати безпеку людей, залучених в процес, пов’язаний з потенційною загрозою їхньому здоров’ю і життю, і створювати умови щодо належного припинення робіт.

Мінімальну тривалість освітлення визначають часом, при якому існує небезпека для людей. Освітлення повинне забезпечувати 100 % рівня нормованої освітленості постійно або перерива­тися не більше ніж на 0,5 с.

— Засліплення, створюване світильниками аварійного освітлення, повинне бути обмежене граничними значеннями сили світла світильника в зоні засліпленості.

Примітка. Високий контраст між яскравою освітлювальною поверхнею світильника і навколишньою поверхнею може викликати засліплення і стати причиною поганого розрізнення перешкод і знаків безпеки на шляху евакуації.

Для горизонтальних шляхів евакуації сила світла світильників аварійного освітлення в межах кутів від 60° до 90° в нижній півсфері щодо вертикалі при всіх азимутальних кутах (див. рисунок 8.3, а) повинна бути не більше значень, зазначених в таблиці 8.53.

— Значення освітленості резервного освітлення повинно бути не менше ЗО % значення нормованої освітленості для загального робочого освітлення. Резервне освітлення повинно забез­печувати:
— 50 % рівня нормованої освітленості не більше ніж через 15 с після порушення живлення робочого освітлення;
— 100 % рівня нормованої освітленості не більше ніж через 60 с, якщо інше не встановлено спеціальними нормами.
— Для аварійного освітлення (освітлення безпеки і евакуаційного) слід застосовувати:

а) світлодіодні джерела світла;
б) люмінесцентні лампи — у приміщеннях з мінімальною температурою повітря не менше ніж 5 °С і за умови живлення ламп в усіх режимах напругою не нижче 90 % номінальної; допускається застосування люмінесцентних світильників із спеціальними лампами та схемами їх підключень, що забезпечують їх нормальну роботу за температури повітря мінус 15 °С;
в) розрядні лампи високого тиску за умови їх миттєвого або швидкого повторного запалювання як в гарячому стані, після короткочасного вимкнення живлення, так і в холодному стані;

Примітка. Для акцентування шляхів евакуації додатково можуть застосовуватися фосфоресцентні знаки.

— Світлові покажчики (знаки безпеки) встановлюються:
• над кожним евакуаційним виходом;
• на шляхах евакуації, однозначно вказуючи напрямки евакуації;
— для позначення поста медичної допомоги, пожежного поста;
— для позначення місць розміщення первинних засобів пожежогасіння;
— для позначення місць розміщення засобів екстреного зв’язку та інших засобів, призначених для оповіщення про надзвичайну подію.

— Значення яскравості будь-якої частини поверхні кольорових знаків безпеки повинно бути не менше 2 кд/м2 в усіх напрямках.

Визначення відстані розрізнення евакуаційного знака безпеки виконується згідно з додатком А2. При цьому знаки повинні розташовуватися на відстані не більше ніж 25 м один від одного, а також в місцях повороту коридору. Додатково повинні бути відмічені покажчиками виходи з коридорів і рекреацій, які примикають до вищезгаданих приміщень. Світлові покажчики повинні встановлю­ватися на висоті не нижче ніж 2 м від підлоги.

• Значення яскравості будь-якої зони кольорової поверхні знаків безпеки в умовах задим­лення має бути не менше 10 кд/м2.

У приміщеннях, де можливе задимлення, світильники аварійного освітлення повинні бути розміщені на відстані не менше 0,5 м від стелі, а евакуаційні знаки безпеки на висоті не більше 0,5 м від підлоги. Знаки безпеки з зовнішнім підсвічуванням не застосовують.

• Живлення світлових покажчиків в нормальному режимі повинно проводитися від дже­рела, незалежного від джерела живлення робочого освітлення; в аварійному режимі перемикатися на живлення від третього незалежного джерела, наприклад, — вбудованої в світильник акумуля­торної батареї.

Тривалість роботи світлових покажчиків повинна бути не менше ніж 1 год.

• Освітлювальні прилади аварійного освітлення (безпеки, евакуаційного) допускається передбачати такими, що світять та вмикаються одночасно із освітлювальними приладами нор­мального освітлення (освітлювальними приладами робочого освітлення), і непостійної дії, що вмикаються автоматично при порушенні живлення нормального освітлення в даній зоні.

Побудова структури аварійного освітлення може бути різною: у одних випадках воно може поєднуватися з черговим, у інших – з основним, у третіх – вмикатися тільки за відповідним сигналом від автоматики. Критично важливими є фактори справності використовуваних світлодіодних світильників та тривалості їхньої роботи в умовах евакуації людей з небезпечної будівлі. Контроль за правильністю проектування освітлювальних конструкцій покладається на пожежні організації, які керуються положеннями ДСТУ, ГОСТів та ПУЕ (правилами улаштування електроустановок).

(UA)

Серед базових вимог до подібних систем – їхня автономність. На відміну від звичних нам побутових світильників та люстр, які вмикаються за клацанням вимикача, аварійні пристрої не повинні залежати від людини. Їх спрацьовування зазвичай обумовлено керуючим сигналом з єдиного пульта управління, прив’язаного до показання датчиків. Якщо останні виявляють загоряння, задимлення або недостатню освітленість основних приміщень, відбувається відправка відповідної команди на пульт, а від нього – до системи світильників та покажчиків.

За живлення приладів при загальному відключенні електроенергії відповідають резервні генератори та акумулятори. У них може бути своя ізольована мережа або альтернативне підключення до загальної. У окремих випадках для живлення світлоелектричних виробів може бути безпосередньо використана енергія, яка надходить від панелей сонячних установок, розміщених на даху будівлі.

Ще одне важливе завдання – забезпечення збереження аварійної електропроводки. Якщо звичайні живлячі кабелі у будинках прокладають традиційним способом – у одинарному ізоляційному каналі, то для тих, які необхідні у екстреній ситуації, слід використовувати багатошарові негорючі матеріали, здатні тривалий час протистояти агресивному впливу вогню, вологи, тиску та ін. Фактично, від стійкості електрокомунікацій, як найбільш слабкої ланки, й залежить сукупна надійність системи.

Замикаючим елементом системи аварійного освітлення є пульт управління або міні-диспетчерська. Усі органи контролю над ситуацією в обов’язковому порядку повинні бути розташовані у добре ізольованих від зовнішнього світу приміщеннях, до яких може потрапити обмежена кількість уповноважених осіб. Тут обов’язково присутні принципові схеми основної та аварійної проводки, показані механізми ручного увімкнення/вимкнення конкретних пристроїв, а також облаштований пункт централізованого управління освітленням у будівлі.

Активізація уваги та колірне рішення

Зазвичай аварійне освітлення має два кольори світіння: зелений – у черговому режимі та червоний – у робочому або такому, що вказує на джерело небезпеки.

Це може стосуватися як простих покажчиків на зразок напису «Вихід» над дверними отворами, так і повноцінних світильників. Для уніфікації сигнальних знаків та швидкого розпізнавання піктограм розроблені спеціальні нормативи, описані у відповідних документах. Найчастіше усі подібні значки мають чотирикутну форму – квадратну або прямокутну. Їх основні кольори – зелений та білий, які добре розпізнаються у напівтемряві. Звісно, для надзвичайних ситуацій необхідно передбачити також досить високу жорсткість опорних конструкцій.

Усі підвісні світильники закріплюються на спеціальних балках, а великі інформаційні лайтбокси зашиваються у захисний короб. Декорування подібних виробів не передбачено, але може бути залишено на вибір власника приміщення. Найголовніше, щоб аніякі прикраси не перекривали сам аварійний світильник або піктограму, інакше це просто зведе до нуля їхню ефективність у неординарній ситуації.

Що стосується технічних вимог до аварійних ламп та світильників, вони досить скромні. Якщо особливості будівлі не передбачають ймовірності затоплення приміщення, у якості таких приладів можуть виступати навіть найбільш звичні моделі. Світлодіодні світильники з IP65 застосовуються тільки у будівлях з резервуарами, басейнами, великими акваріумами та ін. Найчастіше сама висота розміщення джерела світла над дверима визначає неможливість проникнення вологи всередину корпусу.

Яскравість використовуваних лампочок, як не дивно, не дуже сильно лімітується. При пожежі навіть найяскравіші з них будуть меркнути на тлі відкритого полум’я, й ​​тільки лише в умовах високої задимленості без вогню потужні лампи будуть дійсно ефективні. Застосовувані моделі можуть бути з дешевого сегмента, з індексом передачі кольору усього 40 од. Найважливіше для них – стійкість до високої температури оточення, стабільність світлового потоку, висока швидкість розжарювання до повної яскравості, компактність та прийнятний коефіцієнт трансформації енергії. Найчастіше застосовуються світлодіодні лампочки з холодним відтінком світіння, навіть трохи схильним до синяви. Вони відмінно контрастують з вогнем та допомагають привернути увагу до розсіювачів світильників, оснащених біло-зеленими піктограмами.

Згідно з новими вимогами, в Україні припустимо застосовувати як поєднання сигнальних та аварійних світильників, так і використовувати їх окремо. Фактично це означає, що за наявності світлового покажчика або стрілки, зелені піктограми на колби світильників можна більше не кріпити. Головне, щоб подібна маніпуляція пройшла перевірку відповідними службами та мала письмовий дозвіл на експлуатацію.

Евакуація при роботі аварійного освітлення

Слід почати з того, що проекти розміщення аварійного світлового обладнання розробляються професіоналами, а тому тут не буває випадкових або несуттєвих покажчиків. Шляхи евакуації прокладаються таким чином, щоб з підприємства, з супермаркету, адмінустанови або лікарні можна було вийти найкоротшим шляхом, слідуючи від одного працюючого світильника до іншого. Кожен маршрут враховує особливості будівлі, міцність перекриттів, тип та ширину сходів, типову захаращеність проходів і т.д.

Щоб дозволити людям вийти швидко та організовано, але без паніки, у відносному спокої, необхідно сформувати набір опорних світлових точок, видимість та доступність яких будуть діяти заспокійливо.

Освітлення, яке рятує від надмірних емоційних переживань та стресів часто можна побачити у театрах, музеях, торгово-розважальних центрах, кінотеатрах, на стадіонах, закритих паркуваннях та ін. Мінімально допустимий рівень освітленості коливається у межах від 1 до 5 лк для евакуаційного маршруту та не менш за 0,5 лк для антипанічного. Нерівномірність освітлення при цьому може становити 1:40, що цілком логічно: віддалені від джерела небезпечні зони отримують набагато менше світла, ніж простір поблизу приладів. У той же час, наперед відомі небезпеки (величезні декорації, скла, резервуари, горючі суміші, прилади або атракціони) підсвічуються навіть при штатній їх експлуатації. Таким чином, при виході з ладу загального світла ці об’єкти залишаються добре освітленими, вказуючи на те, що до них наближатися не варто.

Остались вопросы? Напишите нам

Спасибо за Ваше обращение!

Мы свяжемся с вами в ближайшее время.

Политика конфиденциальности

ООО «Инновационная Компания»

Эффективные энергетические технологии

г. Киев, Украина,
ул. Казимира Малевича, 86П